- Олександр Високий
Головна - Новини - Кость Березівський. Неповторні миті його кохання
Кость Березівський. Неповторні миті його кохання

Кость Березівський.   Неповторні миті його кохання

 


          Переді мною рукопис нової книжки поезій Олександра Високого. Широкому читачеві, гадаю, не треба представляти це ім'я, бо хто не тримав у руках буклети і листівки з його віршами? Високий - наш сучасник, поет-лірик, романтик, визначальною світоглядною домінантою якого є віра в людину, в перемагаючу силу її кращих рис - доброту, щирість, здатність кохати. Характерними ознаками його поетики є образно-традиційна насиченість текстів і позитивна емоційність.


Новий світанок барвами пролився,

Легенький вітер листям шелестить.

Твоїм теплом я знову обігрівся -

Яка ж то дивна й неповторна мить!..


          Як взагалі митці набувають популярність в наш час? Найкоротший шлях - екстравагантність, вихід за межі звичного, сталого, галасливіть, помножена на чисельні творчі і буденні скандали. «Тихі» таланти завчасно приречені: вони не достукаються до сердець і умів читачів. Боротьбу за прихильників виграють, як правило, автори, що обдаровані не стільки в сенсі літературному, скільки у мистецтві самопіару. Високий не пішов у цьому безпрограшному напрямку, він інший - негаласливий, спокійний, поміркований. Він не гониться за потягом авангардистів, неофутуристів, постмодерністів чи інших новітніх течій, не тусується на літературних фестивалях, не влаштовує пишних презентацій, не тиражує особисті сторінки на престижних Інтернет-сайтах. Олександр просто пише - природньо і легко, яскраво і лаконічно, щиро і пристрасно. «Я вже не можу жити без страждання» -  говорить Високий в одному з віршів, і цей вислів можна поставити в якості епіграфа до всієї творчості поета.

          Лірика Високого своїм корінням проростає в грунт рідної землі, себто Луганщини, де у шахтарському селищі Фащівка він з'явився на світ Божий січневої ночі 1958 року: 


Я народився в заметіль зимову,

Коли весь світ від снігу побілів,

Мені співала мати колискову

Під завивання з півночі вітрів.


          До речі, Фащівка розкинулась на похилих кам'янистих пагорбах колись Дикого поля всього за 15 кілометрів від Дебальцева, малої батьківщини славнозвісного Володимира Сосюри. Проте не лише місце народження зближує двох поетів, між якими вікова різниця становить рівно 60 років, і те, що обидва починали віршувать російською і переїхали згодом до столиці. Головне, іх ріднить манера письма - легкий ритм, непідробна емоційність, глибокодумність. Високий, як і Сосюра, - послідовний співець кохання, любощів і пристрасті.


Без кохання жити неможливо,

В ньому лиш неперебутня суть.

Коли є у білім світі диво,

То його коханням люди звуть.


          Вже кілька років Високий пише виключно про найчарівніше людське почуття. Можливо, він назавжди покінчив, за його висловом, з «напівпамфлетичним віршуванням на політико-громадянську тематику», остаточно і безповоротно перейшов до інтимної лірики, оспівування «солодких мук сердечних і душевних». Що нового, здається, можна сказати на цю писану-переписану світовими і вітчизняними класиками тему? Але у Високого поезії про кохання звучать по-своєму красиво, ніжно і пронизливо, вражають своєю задушевністю, радісними, щасливими інтонаціями, незвичайною теплотою і дивовижною щирістю. Головне, що вирізняє його інтимні поезії з-поміж інших, - намагання показати піднесені стосунки між закоханими, його ліричний герой - це образ справжнього чоловіка, лицаря своєї любові.       


...І вже не зупинити жодну мить,

Напругу почуттів не подолати.

Який то привілей - тебе кохати,

І як прекрасно тим коханням жить.      


          Не можна не відзначити одну дивну річ: Муза Високого - не тимчасова коханка, як це часто-густо траплялось з відомими поетами-класиками, а його єдина на все життя дружина, яка вже чверть століття надихає його на творчість, з якою він виростив четверо прекрасних дітей. Як по-батьківському тепло і щасливо він каже про них:   


Любов дітей - чим ще я так нап'юсь?

Вони - єдина втіха і розрада.

Коли іздалеку додому повернусь -

Здаюсь на милість найдобрішій владі.     


          Розмірковуючи над творчим доробком Олександра Високого, розумієш, що чисельні прихильники (а на особистому сайті авторта тисячі вдячних і захоплених відгуків!) назавжди залишаться у владі його самобутніх і чарівних поезій.                          

 

 

Повернутися до списку новин...