Поезія

Вірші Олександра Високого

Кохану людину треба бачити не очима, а серцем. Так вважає Олександр Високий, який зібрав в цій книзі свої кращі вірші про кохання. «Даний збірник – спроба закарбувати на папері маленьку дещицю безмежного світу наших почуттів. Що з цього вийшло, не мені судити. Але сподіваюся, що світло любові, чудовий і незрозумілий, добрий і обпалює, не залишиться непоміченим … »

В кімнату тихий ранок завітав.

У вікна навкіс – золоте проміння.

Ти незбагненна, ти з моїх уяв

Прийшла в життя,

Мов ангельське створіння.

В ранковій тиші дихання твоє –

Чому, не знаю – вабить і хвилює.

А щедре сонце світло ллє і ллє,

Немов з моєї слабкості кепкує.

Я доторкнувсь до ніжних рук твоїх,

Куточок ковдри відгорнув нечутно.

Моя настирність – то, напевне, гріх,

Який я поцілунками спокутав.

На мить завмерло все єство в мені,

А далі – вибух почуттів гарячих…

Пробач мені, що був я нетерплячий

У ці хвилини пристрасті хмільні.

Я весь – в полоні красоти твоєї:

В очах – блакить, волосся золоте.

Нагадуєш чарівність орхідеї,

Що квітом різноколірним цвіте.

В тобі одній поєднано сто грацій,

Яскравість степу, сутінки лісів,

Тому не можу я не підкорятись

Цим поглядам, коли не треба слів.

В чарівності своїй ти незбагненна,

Любить тебе – це пошук без кінця.

Мабуть, тому про люблячі серця

Писав Шекспір, що це одвічна тема.

І я іду до тебе щохвилини,

Ціную кожну неповторну мить.

І мед гіркий із присмаком малини

Я з вуст твоїх ще буду пить і пить.

Знову осінь заступила літо.

Дощ і вітер.

Незабаром сніг…

А моя душа теплом зігріта,

Що незмірне ув очах твоїх.

А душа не хоче розставання

З тим, яскравим,

Серцю дорогим.

Бо з тобою ми лише коханням,

Лиш коханням живемо одним.

Жовте листя падає додолу,

Темні краплі ковзають на склі.

Ти – найкраща,

Ти – дарунок долі,

Наймиліша квітка на землі.

Я сьогодні вийшов в ліс осінній,

Заблукав у соснах серед дня.

А в душі лиш ти,

Моє спасіння,

Незабудко, ластівко моя.

Я знаю: ти – моє спасіння,

З Небес, мов ангел,

Ти прийшла.

І в час весни, і в день осінній

До тебе тягнеться душа.

Твій голос ваблячий і милий

В мені,

Мов музика, звучить.

Нема в житті такої сили,

Що нас зуміла б розлучить.

Немовби птах до тебе лину,

Назустріч руки я тягну.

Люблю,

Люблю тебе одну.

Цілую перса і коліна.

А ти за це не дорікаєш,

А ти така, як маків цвіт.

Про те, що я люблю,

Ти знаєш

Вже стільки зим і стільки літ.

Коли ти поруч, тепла і сонлива,

І перший промінь грає у вікні,

Я серцем розумію:

Ти є диво,

Яке Господь послав колись мені.

Ти вся із ніжності.

Довірлива, відкрита,

Залюблена у квіти і зірки.

Не випадково весну і півліта

Твоєї добивався я руки.

Моя рішучість вирішила долю.

З’єднав навік нас жовтень золотий…

Яка це радість –

Буть завжди з тобою.

Рецепт у щастя вічний і простий.

В сьогоденні, повір, тільки ти

І спасіння для мене, і радість.

Твої помисли чисті й святі,

В душу сіра імла не закралась.

Сині очі кохані, близькі.

Біля мене кружляєш, мов бджілка…

Пам’ятаєш, як злі язики

Віщували, що шлюб наш – помилка?

А минуло вже стільки років.

І попереду нові світання.

Я тобі все життя присвятив.

Ти – моє незрадливе кохання.

Кохайте, і світ стане кращим!

Які б життєві проблеми не перешкоджали нам, яким би нестерпним не здавалось життя, але в світі є те, що дає надію, надихає, виводить нас з депресії, зневіри, відчаю, робить щасливими, це – кохання. Величне і прекрасне почуття, дане нам Богом.

Ми всі з власного досвіду знаємо, як воно приходить – несподівано, святково, захоплює серце і душу, все навкруги наче розквітає (зазвичай ця подія відбувається саме весною), і сам ти змінюєшся на краще, відчуваєш і подих вітру, і шелестіння трав, і коливання пелюсток троянди, і пташиний гомін, і дотик сонячного проміння, і жебоніння струмка.

Доля подарувала мені щасливу мить зустрічі з найкращою дівчиною на землі, яка згодом стала моєю дружиною. Саме їй я присвятив всі свої поезії про кохання.

Олександр Високий

Олександр Високий – Сучасний Український поет

Українська мова завжди вважалася самою гарною, мелодійною й співучою мовою серед всіх мов світу. Письменники України довгі роки звеличували українську мову завдяки творам, пісням, віршам.

Українська мова неймовірна й багата, завдяки їй можливо найкращім чином виразити всі переживання людини, а також передати всю гамму почуттів які переповнюють серце й душу. Таким шляхом пішов і сучасний поет Олександр Високий, так як українська мова є найкращим інструментом для самовираження.

На сьогодні Олександр Високий має велику збірку поезії і це ще не кінець, так як у письменника велике натхнення. И все це завдяки коханню до його дружини. А що як не кохання спонукає нас творити красу, створювати щось нове и прекрасне, що буде дарувати радість и тепло не тільки самому творцеві, його музі, а й всім оточуючим. Коли почуття б’ють через край, хочеться кричати про це, й поділитися своїм щастям з всім світом. А що ж як не вірші ще зможе так гарно передати всі емоції, почуття й переживання поета читачеві?

На сьогоднішній день Олександр Високий – це відомий Український поет, який за роки своєї творчості має вже сім опублікованих книг, а також співпрацю з відомими співаками, котрі виконують його пісні.

Дуже прикро, що на сьогоднішній день Українські поети – це велика рідкість. Але від цього українські поети є ще ціннішими самородками української культури.

Ознайомитися з творчістю письменника Олександра Високого, а також зв’язатися з ним, Ви можете відвідавши сайт Високого. Тут Ви знайдете вірші поета які зачаровують Вашу душу і серце, і подарують Вам багато позитивних емоцій. Кожен вірш поета має свою історію, і вчитавшись в його глибинний зміст кожен знайде в них щось близьке и важливе для себе.

Подобається творчість Олександра Високого?