Вірші російською

Вірші Олександра Високого

Кохану людину треба бачити не очима, а серцем. Так вважає Олександр Високий, який зібрав в цій книзі свої кращі вірші про кохання. «Даний збірник – спроба закарбувати на папері маленьку дещицю безмежного світу наших почуттів. Що з цього вийшло, не мені судити. Але сподіваюся, що світло любові, чудовий і незрозумілий, добрий і обпалює, не залишиться непоміченим … »

Ты замечталась и в окно смотрела.

А я вошел, остановился и

Те несколько минут стоял несмело,

Боясь спугнуть фантазии твои.

В осанке стройной я узнал Венеру,

Такой же профиль, плеч нагих покат…

Всех прелестей дано тебе сверх меры,

Чтобы сердца мужские покорять.

В полоске света, шедшей сквозь оконце,

Ты вся сияла, как большой алмаз,

И понял я, что мой соперник – солнце,

К которому стояла ты анфас.

И у грустных событий есть плюс,

Ведь не мне, а туманам в угоду

Ты сказала:

«Я Небу молюсь,

Чтоб оно не сменило погоду».

И с тобой в шумном зале полдня

Провели мы, расстаться не в силах.

А потом, провожая меня,

Ты погоду о солнце молила.

И когда белый лайнер набрал

Высоту над искрящимся полем,

Я в тот миг навсегда осознал,

Как с тобой расставаться мне больно.

После пасмурных дней ярко вспыхнул рассвет,

Поднимается в небо всесильный солярис…

А в душе моей пауз затмения нет,

Я в тебя до сих пор, как мальчишка, влюбляюсь.

Я влюбляюсь в тебя, несмотря ни на что,

Надо мной катаклизмы природы не властны.

Я люблю…

Мне с тобой каждый день хорошо,

Каждый миг столько нежности даришь и ласки.

Опускается царственно солнце за лес,

Зажигаются в небе костры от заката…

В нашей общей судьбе счастье было и есть.

Это наша с тобою за верность награда.

 В лучах твоей непревзойденной ласки,

В твоих объятьях, жарких и хмельных,

Я находил любовь, похожую на сказку,

И я не изменил ей ни на миг.

        

Нам суждено пройти дорогой жизни,

Напиться нежности из родников.

Люблю в тебе и пылкость укоризны,        

 И прелесть недосказанности слов,

И всю тебя, до донышка, до края,

До самого заветного зерна.

И двадцать лет спустя, я понимаю,

Что только ты мне и была нужна

После пасмурных дней

Ярко вспыхнул рассвет,

Поднимается в небо всесильный солярис…

А в душе моей пауз затмения нет,

Я в тебя до сих пор,

Как мальчишка, влюбляюсь.

Я влюбляюсь в тебя, несмотря ни на что,

Надо мной катаклизмы природы не властны.

Я люблю…

Мне с тобой каждый день хорошо,

Каждый миг

Столько нежности даришь и ласки.

Опускается царственно солнце за лес,

Зажигаются в небе костры от заката…

В нашей общей судьбе

Счастье было и есть.

Это наша с тобою за верность награда.

Я радуюсь тому, что рядом ты.

Что в наших днях воспрянула надежда,

Что лучшее случается, как прежде,

И помыслы у нас, как снег, чисты.

Я радуюсь, что мы опять вдвоем.

И рядом нет иных фигур незваных.

Пренебрегая шумом ресторанным,

Мы радость встречи переносим в дом.

Огонь в камине. Нам не нужен свет.

Под звон бокалов произносим слово,

Которое по существу не ново,

Но так приятно слуху столько лет.

Я радуюсь, что вечер дарит нам

Все переливы и оттенки чувства.

Что нам теперь вовек не будет грустно.

И вся печаль достанется дождям.

Кохайте, і світ стане кращим!

Які б життєві проблеми не перешкоджали нам, яким би нестерпним не здавалось життя, але в світі є те, що дає надію, надихає, виводить нас з депресії, зневіри, відчаю, робить щасливими, це – кохання. Величне і прекрасне почуття, дане нам Богом.

Ми всі з власного досвіду знаємо, як воно приходить – несподівано, святково, захоплює серце і душу, все навкруги наче розквітає (зазвичай ця подія відбувається саме весною), і сам ти змінюєшся на краще, відчуваєш і подих вітру, і шелестіння трав, і коливання пелюсток троянди, і пташиний гомін, і дотик сонячного проміння, і жебоніння струмка.

Доля подарувала мені щасливу мить зустрічі з найкращою дівчиною на землі, яка згодом стала моєю дружиною. Саме їй я присвятив всі свої поезії про кохання.

Олександр Високий

Олександр Високий – Сучасний Український поет

Українська мова завжди вважалася самою гарною, мелодійною й співучою мовою серед всіх мов світу. Письменники України довгі роки звеличували українську мову завдяки творам, пісням, віршам.

Українська мова неймовірна й багата, завдяки їй можливо найкращім чином виразити всі переживання людини, а також передати всю гамму почуттів які переповнюють серце й душу. Таким шляхом пішов і сучасний поет Олександр Високий, так як українська мова є найкращим інструментом для самовираження.

На сьогодні Олександр Високий має велику збірку поезії і це ще не кінець, так як у письменника велике натхнення. И все це завдяки коханню до його дружини. А що як не кохання спонукає нас творити красу, створювати щось нове и прекрасне, що буде дарувати радість и тепло не тільки самому творцеві, його музі, а й всім оточуючим. Коли почуття б’ють через край, хочеться кричати про це, й поділитися своїм щастям з всім світом. А що ж як не вірші ще зможе так гарно передати всі емоції, почуття й переживання поета читачеві?

На сьогоднішній день Олександр Високий – це відомий Український поет, який за роки своєї творчості має вже сім опублікованих книг, а також співпрацю з відомими співаками, котрі виконують його пісні.

Дуже прикро, що на сьогоднішній день Українські поети – це велика рідкість. Але від цього українські поети є ще ціннішими самородками української культури.

Ознайомитися з творчістю письменника Олександра Високого, а також зв’язатися з ним, Ви можете відвідавши сайт Високого. Тут Ви знайдете вірші поета які зачаровують Вашу душу і серце, і подарують Вам багато позитивних емоцій. Кожен вірш поета має свою історію, і вчитавшись в його глибинний зміст кожен знайде в них щось близьке и важливе для себе.

Подобається творчість Олександра Високого?