Вірші українською

Вірші Олександра Високого

«Кохану людину треба бачити не очима, а серцем», – так вважає Олександр Високий. Поет наголошує, що його вірші – це спроба закарбувати на папері безмежний світ наших почуттів, і сподівається, що «світло любові, ніжне й чарівне, не залишиться непоміченим читачами…» Вашій увазі пропонуються поезії українською мовою, частина яких перекладена англійською.

Натхнення приходить щомиті,

Оскільки весна надворі,

І зранку вже, росами вмиті,

Розкрилися квіти твої.

Їх щирість, дитяча й побожна,

Наснаги мені додає,

І зрадити їх я не можу,

Як вірне кохання твоє

Вони твоїм поглядом милим

Все дивляться в душу мою.

Мене ти навік полюбила,

І я тебе дуже люблю.

Без страждань кохання не буває.

Почуття – це біль, та головне:

Хто сердечні муки відчуває,

Той насправді в світі цім живе.

Ну яке життя без поцілунків,

Без гарячих дотиків твоїх,

Без сердець, що знову поруч, стуків

І без слів солодких і палких?

Чи є щось подібне цим утіхам,

Невгамовній пристрасті твоїй?

Ти мені прошепотіла тихо:

«Милий мій, навіки милий мій»

Ти поклала долоні на плечі,

Притулилась і просто мовчала.

Так було вже, було… І, до речі,

Кожний раз це мене хвилювало.

Ані слова, а як стука серце,

Як душа захлинається наче:

То від ніжного щему сміється,

То від щастя безмежного плаче.

Ми тотожні в своєму коханні.

Ти на плечі поклала долоні,

Притулилась, завмерла в чеканні,

В почуттєвім солодкім полоні.

Я в руках півонії тримаю,

Відчуваю ніжне їх тепло.

Чи у вас в житті таке буває?

А у мене вже не раз було.

Квіти зігрівають мою душу,

Мов живі створіння чарівні.

Тому я зізнатись чесно мушу,

Що без них так важко жить мені.

І коли я повертаюсь знову

Із шляхів далеких і близьких,

То насамперед іду обов’язково

До малих улюбленців своїх.

У травні буває спокійна

І повна чарівності мить,

Коли все квітуче довкілля

В задумі величній стоїть.

Неначе всі болі стихають,

А сни добігають кінця.

О, як в мить цю ніжно кохають,

Як любляться юні серця.

І хай наближаються зливи,

І грози вже чути, проте

Ми знаємо: щастя можливе,

Коли так природа цвіте.

Нарциси світло-жовті, золотаві

Лише весною ранньою цвітуть.

Вони такі тендітні і яскраві,

Передають душі твоєї суть.

Дивлюсь на їх чарівність і питаю:

Навіщо їх Господь колись створив?

І сам собі на те відповідаю –

Щоб я нарциси, як тебе, любив.

І щоб щороку ранньою весною

Ці квіти світло-жовті, запашні

Нас огортали ніжною любов’ю

І дарували миті чарівні.

Українська поезія про кохання – розмаїття почуттів любові.

Поезія – це мовне мистецтво, яке здатне передавати переживання, емоції та почуття талановито підібраними епітетами, метафорами та римами.

Сучасна українська поезія, ясна річ, значно різниться з поезією, яка була десятки років тому, проте її краса й глибина почуттів також вражає своєю силою і неповторністю. Вона спроможна викликати різні емоції, зачарувати, надихнути, підбадьорити, заспокоїти людину й навіть зцілити душу. Поезія здатна зачепити глибинні струни нашої душі, залишаючи після себе тільки позитивні емоції, закарбовуючи в серці та в пам’яті найкращі спогади.

Любовна поезія – це передусім краса людських почуттів. Про любов було написано дуже багато творів, пісень і віршів, але, незважаючи на це, всі вони унікальні та неповторні, оскільки кожна людина виражає свою любов і почуття по-різному, своїми словами й метафорами. Крім того, любов — поняття багатогранне, описати її декількома словами зовсім непросто. Сучасна поезія про кохання проникає в саме серце й дарує частинки тепла та любові, якими так щедро діляться зі своїми читачами поети.

Українська поезія про кохання – це дуже зворушливі, чуттєві та теплі твори з глибинним сенсом. Вони захоплюють, зачаровують і закохують у себе поціновувачів художнього слова й щирих почуттів. Напевно, тільки вірші спроможні в повній мірі показати, наскільки сильно й щиро здатна кохати людина.

Поезія – це краса слова, велика гама почуттів, а також цінна спадщина українського народу, яка й через десятки років буде такою ж неперевершеною для сприйняття.

Сподобались книги Олександра Високого?