Сила слова – в дії. Польові дослідження української еротичної поезії
У столиці – еротичні читання. Письменники на честь виходу друком антології «Березневі коти» пішли зі своєю лірикою в люди.
Понад півсотні авторів, понад 200 сторінок еротики. У столиці презентують антологію еротартфесту «Березневі коти». Доктор історичних наук Сергій Федака знайомить слухачів із жінками Середньовічного Ужгорода.
Олександр Високий, поет:
Образ твій вигадувать не стану,
Ти мені потрібна без прикрас.
Я тебе, чарівну і жадану,
Так кохаю, наче в перший раз.
Муза поета – дружина.
Таїсія Висока, дружина поета:
Когда я читаю эти стихи, честно говоря, слезы наворачиваются, что это все для меня.
Разом з коханою Олександр несе в маси власну творчість. Скрізь, де бувають, роздають листівки «Десять поезій про кохання».
Попри чималий віршований досвід – понад десять збірок – поет Високий вперше чує про поезію еротичну.
Олександр Високий, поет:
Мене така поезія не чіпляє, бо тут немає найголовнішого, немає духовної близькості.
Високий не розуміє, як про високе можна так низько. Самі ж автори еротичних поезій певні: їхні вірші покликані, першою чергою, запліднювати не тіло, а розум.
Еротична поезія може бути використана як бібліотерапія. Утім, сексопатолог Юрій Засєда в своїй лікарні інтимної медицини таких ліків не прописує. Що ж до «Березневих котів», то тут, каже, ймовірно, за Фрейдом: хто багато говорить – мало робить.