Сила слова – в дії. Польові дослідження української еротичної поезії

У столиці – еротичні читання. Письменники на честь виходу друком антології «Березневі коти» пішли зі своєю лірикою в люди.

Понад півсотні авторів, понад 200 сторінок еротики. У столиці презентують антологію еротартфесту «Березневі коти». Доктор історичних наук Сергій Федака знайомить слухачів із жінками Середньовічного Ужгорода.

Олександр Високий, поет:

Образ твій вигадувать не стану,
Ти мені потрібна без прикрас.
Я тебе, чарівну і жадану,
Так кохаю, наче в перший раз.
Муза поета – дружина.

Таїсія Висока, дружина поета:

Когда я читаю эти стихи, честно говоря, слезы наворачиваются, что это все для меня.

Разом з коханою Олександр несе в маси власну творчість. Скрізь, де бувають, роздають листівки «Десять поезій про кохання».

Попри чималий віршований досвід – понад десять збірок – поет Високий вперше чує про поезію еротичну.

Олександр Високий, поет:

Мене така поезія не чіпляє, бо тут немає найголовнішого, немає духовної близькості.

Високий не розуміє, як про високе можна так низько. Самі ж автори еротичних поезій певні: їхні вірші покликані, першою чергою, запліднювати не тіло, а розум.

Еротична поезія може бути використана як бібліотерапія. Утім, сексопатолог Юрій Засєда в своїй лікарні інтимної медицини таких ліків не прописує. Що ж до «Березневих котів», то тут, каже, ймовірно, за Фрейдом: хто багато говорить – мало робить.