Зустріч з поетом-земляком – газета “Народная трибуна”

Опубліковано Червень 21,2011

НЕЩОДАВНО Олександр Високий відвідав свою малу батьківщину – селище Фащівку Перевальського району на Луганщині, де виступив перед учнями і вчителями місцевої загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 24. В актовій залі, як то кажуть, яблуку ніде було впасти, стільки бажаючих прийшло на зустріч з відомим поетом-ліриком.

Спочатку учениця 9-б класу Анна Тараканова ознайомила присутніх з біографією Високого, його творчим шляхом. Дівчина здивувала не тільки присутніх, але і самого поета деякими подробицями його життя. Проте це не важко пояснити: Анна була в числі тих, хто приймав участь у районному конкурсі “Їх імена – наша гордість! Випускники школи, що прославили наш край”, де вона отримала високу оцінку поважного жюрі.

НАРЕШТІ до слова запросили гостя, який почав з жартівливих спогадів про шкільні роки, пригадав і своє найперше вересня, і першу вчительку Валентину Сергіївну Подрядчикову, і першу п’ятірку, і розбиту шибку в коридорі. Майбутній поет вчився залюбки, захоплювався спортом, зокрема футболом, хокеєм, волейболом, легкою атлетикою, шахами, приймав активну участь в громадському житті школи. Смак до віршування відчув десь у п’ятому класі, коли написав пісню команді свого 5-в для участі у КВК. Нова хвиля більш свідомої поетичної творчості співпала, як водиться, з першими юнацькими почуттями. Не полишав її і в студентські роки, навчаючись на історичному факультеті Донецького університету, і потім, коли був аспірантом Київського університету імені Т. Г. Шевченка, працював у вузах Макіївки і Донецька. Першу збірку поет видав 2006 року у Києві. З тих пір читацький світ побачив близько десяти його ліричних книжок.

“ПИШУ БАГАТО і з бажанням, – підкреслив О. Високий. – Пробував себе в різних жанрах. Але саме поезія стала для мене сенсом життя, оскільки це найвища форма, в якій відбиваються людська думка і душа. Останнім часом мене хвилює тема кохання, найсвітлішого з людських почуттів”.

ЗДАВАЛОСЬ БИ, що нового можна сказати на цю писану-переписану багатьма поетами тему? Але у Олександра Високого поезії про кохання звучать особливо, піднесено, оскільки розкривають ніжні, щирі і щасливі стосунки закоханих сердець. Поет читав вірші, спілкувався з аудиторією, відповідав на питання, щедро ділився новинами свого творчого життя. А потім у неформальній обстановці, в колі вчителів, продовжились хвилюючі розмови, спогади. Сподіваємось, що зустріч з нашим видатним земляком, прекрасним поетом-ліриком і просто цікавою людиною була не останньою.

НЕЩОДАВНО Олександр Високий відвідав свою малу батьківщину – селище Фащівку Перевальського району на Луганщині, де виступив перед учнями і вчителями місцевої загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 24. В актовій залі, як то кажуть, яблуку ніде було впасти, стільки бажаючих прийшло на зустріч з відомим поетом-ліриком.

Спочатку учениця 9-б класу Анна Тараканова ознайомила присутніх з біографією Високого, його творчим шляхом. Дівчина здивувала не тільки присутніх, але і самого поета деякими подробицями його життя. Проте це не важко пояснити: Анна була в числі тих, хто приймав участь у районному конкурсі “Їх імена – наша гордість! Випускники школи, що прославили наш край”, де вона отримала високу оцінку поважного жюрі.

НАРЕШТІ до слова запросили гостя, який почав з жартівливих спогадів про шкільні роки, пригадав і своє найперше вересня, і першу вчительку Валентину Сергіївну Подрядчикову, і першу п’ятірку, і розбиту шибку в коридорі. Майбутній поет вчився залюбки, захоплювався спортом, зокрема футболом, хокеєм, волейболом, легкою атлетикою, шахами, приймав активну участь в громадському житті школи. Смак до віршування відчув десь у п’ятому класі, коли написав пісню команді свого 5-в для участі у КВК. Нова хвиля більш свідомої поетичної творчості співпала, як водиться, з першими юнацькими почуттями. Не полишав її і в студентські роки, навчаючись на історичному факультеті Донецького університету, і потім, коли був аспірантом Київського університету імені Т. Г. Шевченка, працював у вузах Макіївки і Донецька. Першу збірку поет видав 2006 року у Києві. З тих пір читацький світ побачив близько десяти його ліричних книжок.

“ПИШУ БАГАТО і з бажанням, – підкреслив О. Високий. – Пробував себе в різних жанрах. Але саме поезія стала для мене сенсом життя, оскільки це найвища форма, в якій відбиваються людська думка і душа. Останнім часом мене хвилює тема кохання, найсвітлішого з людських почуттів”.

ЗДАВАЛОСЬ БИ, що нового можна сказати на цю писану-переписану багатьма поетами тему? Але у Олександра Високого поезії про кохання звучать особливо, піднесено, оскільки розкривають ніжні, щирі і щасливі стосунки закоханих сердець. Поет читав вірші, спілкувався з аудиторією, відповідав на питання, щедро ділився новинами свого творчого життя. А потім у неформальній обстановці, в колі вчителів, продовжились хвилюючі розмови, спогади. Сподіваємось, що зустріч з нашим видатним земляком, прекрасним поетом-ліриком і просто цікавою людиною була не останньою.

">

Коментарі
Сподобались книги Олександра Високого?